Сучасна діагностика дисбактеріозу

Дисбактеріоз - клінічні прояви

Як правило, встановлюють діагноз дисбактеріоз на основі клінічної картини розвитку захворювання. Основними клінічними проявами захворювання, які загальні, як і для дорослих, так і дітей, є:

• порушення загального самопочуття (зневоднення, сп'яніння);
• зниження ваги;
• симптоми ураження слизових шлунково-кишкового тракту;
• порушення процесів травлення в будь-якому з відділів шлунково-кишкового тракту.

Однак для того щоб був встановлений точний діагноз необхідна лабораторна діагностика дисбактеріозу.

Сучасні методи діагностики дисбактеріозу

У сучасній медицині існує безліч методів діагностики порушення мікрофлори кишечника. Розділяють два типи діагностики дисбалансу флори: прямі і непрямі.

Прямі методи діагностики дисбактеріозу

Сьогодні найпоширенішим лабораторним методом дослідження виступає бактеріологічний аналіз калу на дисбактеріоз (посів). Однак загальну картину стану пацієнта даний аналіз не дає, так як він показує лише стан тих мікробів, що розташовані в товстій кишці, а точніше в його звичайно відділі. На жаль, про стан мікрофлори тонкого кишечника даний аналіз розповісти абсолютно не зможе.

Більш того, бактеріологічна діагностика дисбактеріозу кишечника надає висновок мінімум 14, а максимум 25 видів бактерій, незважаючи на те, що в кишечнику живе їх понад чотири сотні.

Отримання достовірних результатів посіву на дисбактеріоз можливо лише за умови повної стерильності, правильної транспортуванні матеріалу (дотримання необхідного температурного режиму), а також проведення аналізу фекалій через не більше трьох годин після їх забору. На превеликий жаль, в наші дні такими умовами можуть мати у своєму розпорядженні лише одиниці лабораторій і саме з цієї причини, як правило, одержувані результати аналізів уже спотворені.

Однак, незважаючи на це даний метод діагностики дисбактеріозу має явну перевагу. У порівнянні з іншими видами аналізів, що проводяться при встановленні дисбалансу кишечника, він найдешевший і при його допомозі можна визначити кількість і вид мікробів. правда, тривалість проведення становить один тиждень.

Про стан флори тонкого кишечника можна отримати інформацію після посіву биоптата стінок кишечника або аспірату, який міститься в ньому. правда, дані дослідження досить складні з технічної сторони і їх проводять виключно в крайніх випадках.

В останні роки все більше використовують ПЛР-діагностику дисбактеріозу (полімеразна ланцюгова реакція). Популярний метод тим, що він дуже універсальний, а саме для проведення даного дослідження немає чітких вимог до матеріалу.

При дослідженні калу на дисбактеріоз за допомогою ПЛР-діагностики в вживаному матеріалі виділяють фрагмент ДНК або РНК збудника. При цьому варто відзначити, що виділений фрагмент характерний лише певного збудника. Надалі його добудовують до тих розмірів, які будуть достатні для візуальної реєстрації.

Ще однією особливістю даного методу лабораторного дослідження виступає його швидкість проведення. До того ж, при його допомоги визначається наявність бактерії, якщо вона навіть присутній тільки в одній клітці і розташована не поруч з просвітом кишечника. правда, даний аналіз може бути точним за умови, що патогенні віруси і бактерії відомі. Іншими словами коло дослідження досить обмежений. У зв'язку з цим ПЛР-діагностику проводять з метою визначення проявила себе інфекції.

Непрямі методи діагностування дисбактеріозу кишечника

Крім прямих способів постановки діагнозу «дисбактеріоз кишечника» використовують і непрямі. Йдеться про хімічних методах, під час яких зібраний матеріал досліджують на концентрацію продуктів, що виділяються мікроорганізмами в процесі своєї життєдіяльності. Ось саме на їх підставі і роблять висновки і кількості і якості бактерій в кишечнику. Мова йде про:

• газорідинної хроматографії, яка допомагає визначити в фекаліях наявність жирних летючих кислот;
• мас-спектрометрії.

Така діагностика дисбактеріозу кишечника дозволяє визначити від 35 до 40 показників. До переваг непрямого хімічного дослідження балансу мікрофлори відносять:

• діагностування анаеробної інфекції, яка на відкритому повітрі гине;
• одночасне оцінювання живих і мертвих організмів;
• малі концентрації клітин вірусів і бактерій незалежно від їх походження;
• короткі терміни проведення аналізу, так як максимальний час його проведення становить всього три години.

Однак, незважаючи на позитивні сторони даного дослідження, існують його і негативні, а саме:

• для аналізу різних видів бактерій потрібно проведення неодноразових досліджень;
• висока ціна обладнання;
• складність дослідження з технічного боку.

ще одні, правда, непопулярні методи діагностики дисбактеріозу виступають дихальні тести, за допомогою яких можливо визначити наявність патогенних мікроорганізмів у людини, не вдаючись до паркану фекалій. Дослідження проводяться повітря, що видихається. Однак даний метод передбачає високу ймовірність помилки. У зв'язку з цим проведення дихального дослідження використовується для встановлення попередніх результатів.

Наостанок варто підкреслити, що в наші дні діагностика дисбактеріозу кишечника дуже складна процедура. Причиною тому виступає відсутність достовірної інформації про нормальному складі мікрофлори кишечника, так як його зміни можливі через зміни погоди і клімату. На кишковий баланс також впливає і зміна раціону харчування. У зв'язку з цим результатів, які дають можливість зробити однозначний висновок, сучасні методи діагностики не мають. Всі лабораторії керуються існуючими умовними даними, тому багато аналізи на дисбактеріоз виявлять наявність захворювання навіть при тимчасових відхиленнях.